Коли ми дивимося на карту світу, важко не помітити, наскільки відрізняються природні умови між північчю і півднем. У тропіках завжди тепло й сонячно, тоді як у полярних регіонах частину року панує темрява. Чому ж так відбувається? Причина криється в геометрії нашої планети — у нахилі земної осі. Саме він визначає, скільки сонячного світла отримує кожен регіон протягом року. Про це детальніше можна дізнатися на сайті https://time.org.ua/naslidky-obertannya-zemli-navkolo-sonczya/, де пояснюється, як обертання Землі навколо Сонця впливає на зміну сезонів і тривалість дня.

Земна вісь і кут нахилу

Земля обертається навколо Сонця не вертикально, а під кутом приблизно 23,5 градуса. Цей нахил осі — головна причина, чому різні частини планети отримують неоднакову кількість сонячного світла. Якби вісь не була нахилена, день і ніч тривали б по 12 годин у будь-якому місці, а пори року просто не існували б.

У результаті нахилу осі:

• улітку північна півкуля нахилена до Сонця, тому там дні довші й світліші;
• узимку вона відвернута, тому сонячні промені падають під меншим кутом, і дні коротші;
• поблизу екватора зміни менш відчутні — день і ніч майже однакові протягом усього року.

Цей простий, але ключовий фізичний факт пояснює, чому на півночі взимку сонце сходить низько над горизонтом, а на півдні у цей час панує спекотне літо.

Кут падіння сонячних променів

Ще один важливий чинник — це кут, під яким сонячне світло потрапляє на поверхню Землі. Чим ближче до екватора, тим більш прямим є промінь, і тим більше енергії отримує кожен квадратний метр землі. А чим далі від екватора, тим більш пласким стає кут, тому сонячна енергія розсіюється на більшій площі.

Ось як це впливає на освітленість:

• у тропічних широтах сонце майже над головою, тому там постійно спекотно і світло;
• у помірних зонах сонце піднімається не так високо, тому температура нижча, а світловий день коротший;
• у полярних регіонах промені ковзають майже паралельно до горизонту, через що сонячного тепла надходить мінімум.

Тому навіть у ясний день у північних широтах світло здається блідішим і холоднішим, ніж у країнах ближче до екватора.

Полярний день і ніч

У приполярних районах спостерігаються унікальні явища — полярний день і полярна ніч. Це результат того, що під час обертання Землі певна частина планети протягом кількох місяців зовсім не бачить Сонця, тоді як інша занурена у постійне світло.

Наприклад:

• у Північній Норвегії або на Алясці влітку Сонце може не заходити взагалі протягом 2–3 місяців;
• узимку, навпаки, кілька місяців триває ніч — Сонце не піднімається над горизонтом.

Такі різкі контрасти пояснюються саме тим, як планета нахилена відносно Сонця. Під час полярного дня північний полюс “дивиться” прямо на Сонце, а під час полярної ночі — повністю від нього відвернений.

Розподіл сонячної енергії на планеті

Нерівномірний розподіл сонячного світла має величезне значення для клімату. Він визначає, де будуть пустелі, а де — тропічні ліси, які зони підходять для життя, а які надто холодні. Сонячна енергія — це основа всього, що відбувається в атмосфері: вона впливає на циркуляцію повітря, утворення вітрів, опадів і навіть на океанські течії.

Основні наслідки цього розподілу:

• формування кліматичних поясів — тропічного, помірного та полярного;
• поява сезонних коливань температур;
• вплив на біоритми живих організмів;
• різниця у врожайності сільськогосподарських культур у різних регіонах.

Як наслідок, країни поблизу екватора мають стабільне тепло й високу вологість, тоді як у північних широтах спостерігаються чітко виражені пори року з контрастними температурами.

Зміна тривалості дня протягом року

У різних широтах тривалість дня змінюється по-різному. На екваторі день і ніч тривають приблизно по 12 годин незалежно від місяця. У Києві, наприклад, найкоротший день взимку триває близько 8 годин, а найдовший у червні — понад 16 годин. На полюсах різниця взагалі вражає — півроку день, півроку ніч.

Ці зміни створюють ритм життя, до якого пристосувалися всі живі організми. Люди, рослини, тварини — усі реагують на кількість світла. Для рослин це визначає період росту, для тварин — сезонні міграції, а для людей — навіть настрій і самопочуття.

Як світло впливає на життя

Сонячне світло — це не лише тепло, а й джерело енергії для всього живого. Воно запускає фотосинтез у рослин, допомагає виробляти вітамін D у людей, впливає на роботу біологічного годинника. Саме тому нестача світла взимку часто викликає втому і депресивний настрій, а навесні ми відчуваємо прилив сил.

Основні впливи сонячного світла на організм:

• стимулює вироблення серотоніну — “гормону радості”;
• регулює цикл сну і пробудження;
• зміцнює імунну систему;
• сприяє нормальній роботі серця і судин.

Тому в регіонах із коротким світловим днем часто радять частіше бувати на відкритому повітрі або використовувати спеціальні лампи для компенсації нестачі сонячного світла.

Різна кількість сонячного світла у різних широтах — це прямий наслідок нахилу земної осі та обертання планети навколо Сонця. Саме ці процеси формують пори року, кліматичні умови і природний ритм життя на Землі. Сонячне світло визначає, як ми живемо, що вирощуємо і як почуваємося. Тому розуміння цих закономірностей допомагає краще усвідомити зв’язок між космосом і нашим повсякденним життям.